Самотність

Самотність - це те, що погубить людство. Вона прийде до тебе, незважаючи на кількість френдів у соцмережах чи людей, які танцюють із тобою на танцполі, чи партнерів у ліжку… Незважаючи на сотні дзвінків протягом дня, на твою крутість і подорожі…

Самотності складно протистояти, коли тисячі людей навколо і немає ні хвилини, аби побути із собою. Легше, коли вона мучить, і ви плачете, страждаєте від цього, розуміючи, що вам чогось або когось бракує. Гірше, коли вона підступає несподівано, коли підкошуються ноги, зникає сенс життя і все навколо здається беззмістовним прахом. Коли все є, але раптом виявляється, що насправді нічого і нікого немає. А коли є все, то із самотністю вже неможливо впоратись…

Та ж все просто! Посміхатися очима. Бути із кимось по-справжньому, а не бути лише під враженням від нього. Дихати. Відчувати. Мовчати. Бачити, а не просто дивитись. Слухати і чути. Радіти, але відчувати. Не просто піклуватись про тіло, а бути ним. Не гуляти світом, а стати ним. Не розуміти себе, а жити так, щоб бути собою.